ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ "КАРАТЕЛІ"

17 грудня 2018 року у  Буську військовий журналіст та воїн Збройних сил України  Владислав Якушев разом з Олександром Поронюк презентували  книгу «Карателі»

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПЕРШОГО АЛЬМАНАХУ "КЛЕКІТ БУЗЬКА" до 30 річчя ГО "Товариство Бужани"

БУЖАНАМ - 30

Сьогодні членам ГО"ТОВАРИСТВО  БУЖАНИ" тридцять років.

До цієї знаменної дати і відбулася презентація першого альманаху "КЛЕКІТ  БУЗЬКА" 

12 ЛИПНЯ 2018 РОКУ БУСЬК ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР "НІМЕЦЬКИЙ БІК" КАМЕРА СЕРГІЙ УЛЬЯНОВ

"БУЖАНАМ" - 30 років!

  Так, це сьогодні велике свято! "Бужанам" 30 років! 

Утворилася громадська організація "Товариство Бужани" в далекому 1988 році. У ці далекі часи, не кожен насмілювався ввечері зайти в старовинний будинок колишнього Буського телеграфу. Якщо і йшли, то з деякою престорогою:" Як би чогось лихого не сталося!" Їх можна було зрозуміти: маховик тоталітрної машини, підточений горбачовською перебудовою, хоч і повільно, та все ще обертався і підминав під себе долі багатьох людей. 

А тут, на другому поверсі збиралися просто відчайдушні поціновувачі рідного Буська -"Бужани", як вони себе назвали. Робітник "Сільгосптехніки" Зіновій Павлик, його брат юрист Володимир Павлик, учитель історії Буської СШ №2 Ярослав Книш, завуч цієї школи Людмила Ціхоцька, краєзнавець Тарас Дишкант, завуч Яблунівської НСШ Роман Бучко, Олександр Саримсаков.

 Добре, що ідеологічний відділ Буського райкому КПРС тоді очолював дуже далекоглядний, поміркований чоловік Адам Тарновський, який пішов їм назустріч. Так "Бужани" фактично стали першою в Україні громадською організацією.

Ту першість тримають вже 30 років. Численні культурологічні ініціативи ніколи не обходяться без їх участі. Чого тільки не було: виставки старожитностей і творів мистецтва, археологічні розкопки, публікації в пресі ... У лави історико-культурологічного товариства вступили Михайло Зозуля, Іван Ціхоцький, прийшла молодь. Ярослав Книш перейшов на наукову роботу, Олександр Саримсаков виїхав в Київ у важкі для України часи він волонтер, військовослужбовець АТО, поет, композитор.

17 листопада 2013 вони відмічали 25 років від дня заснування Товариства "Бужани". Тоді вони зібрались у гостинній залі Буської гімназії ім.Є.Петрушевича, щоб згадати минуле, обговорити плани на майбутнє. На зустріч до них прийшли Буське радіо, часопис "Воля народу", Буська міська рада.

Сьогодні це ще більше свято, адже до тридцятиріччя  відбулася презентація першого альманаху "КЛЕКІТ  БУЗЬКА" 

Фоторепортаж - спроба спіймати миттєвості хвилюючої події.

Марія Литвин методист Буської РЦБС

 

Презентація книги-білінгва напередодні Дня Європи в Україні 2018

Напередодні Дня Європи в Україні  у читальній залі Буської центральної районної бібліотеки імені Івана Котляревського відбулась презентація книги-білінгва - поеми "Мойсей" Івана Франка у перекладі англійською Віри Річ з коментарями.

Присутні в залі, всі кому небайдужа доля українського народу і його вождів, захоплено слухали ведучих - 84-літнього блогера Адама Тарновського (українською мовою) http://buskradio.blogspot.com та 14-літню гімназистку і перекладачку Анастасію Гачкевич (англійською) http://buskl.blogspot.com/2017/05/2017.html . В мережі Інтернет можна було бачити пряму трансляцію за хмарними технологіями компанії WOWZA. 

Підсумки книжкової події підбив  Роман Бучко, він спинився на сюжеті поетичного  твору  Каменяра і зазначив, що переклад його на англійську мову є проривом на європейський та світовий простір.

Надзвичайно важко в короткій презентації охопити весь титанічний труд видатного генія, номінанта Нобелівської премії – Івана Франка. Його багатогранна письменницька творчість, громадсько-політична діяльність описана та відтворена в багатьох наукових працях, студентських рефератах, газетних публікаціях, студіях, промовах тощо. І все ж, чим більше вчитуєшся в геніальні твори Каменяра «… тим більше переконуєшся, що він – не тільки предтеча вільної України, а й творець прагматичної системи конкретних завдань, од вирішення яких у двадцятому столітті залежало, а в двадцять першому залежатиме життя і сила нашої національної ідеї,» Зауважує Д.Павличко у своїй студії до книги.

Особливо, це вагомо проглядається в його  поетичному творінні «Мойсей».

Кілька слів про задум написання поеми. Як відомо Іван Франко створив її протягом січня-липня 1905 року. Однак, дослідники стверджують, що ідею написання «Мойсея» І.Франко виношував упродовж всього творчого життя. Є певні припущення, що на задум написання цього видатного твору вплинули зустріч Івана Франка з ідеологом сіонізму Теодором Герцлем у Відні 1892 р., розмова з о. Сильветром Лепким, де поет висловлював намір написання «Мойсея», і врешті його оглядини у Римі  скульптури Мойсея роботи Мікіланджело, яка стала вирішальним стимулом написання поеми.

Слід зауважити, що образ старозавітного пророка відображено в багатьох його творах. Зокрема, в романі «Петрії і Довбущуки» віршованому оповіданні «По людськи», у філософській поемі «Похорон» та інших творах.

За життя І.Франка поема виходила тричі (1905, 1913, 1916), проте лише перші два видання були авторизованими, бо третє було спотворене царською цензурою.

Поема «Мойсей» була перекладена трьома мовами: польською, російською та англійською. 

Однак, як зазначає упорядник книги Богдан Тихолоз, англійський переклад Віри Річ «… вирізняється поетичною довершеністю і смисловою глибиною… Цей переклад найвдаліше відтворює філософську сутність та поетичну своєрідність оригіналу». Більш детальніші та цікавіші відомості про перекладачку, британського журналіста і невтомного борця за права людини, читач дізнається із публікації Роксолани Зарівчак «Віра Річ».

Сьогодні важко уявити «Мойсея» не сказавши особливого слова про його пролог. Це найяскравіше видиво Іван Франко написав у ніч на 20 липня, як знамените послання до свого народу – народу який віками терпів наругу, страждання, приниження своєї гідності, був «гноєм», «тяглом» у бистроїзних потягах. Тривожно-сумною струною говорить поет «… до болящого ьукраїнського серця»  в перших рядках  Прологу

- Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

                     Людським презирством, ніби струпом вкритий!

І саме цей народ палко любить Іван Франко, віддає йому глибоку шану і віру в щасливе майбутнє.

Та прийде час – і ти огнистим видом

                                    Засяєш у народів вольних колі,

       Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

   Покотиш Чорним морем гомін волі…

Справедливо стверджує Дмитро Павличко у свої студії «Сучасні акценти у поемі Івана Франка «Мойсей», що «… у жодному іншому творі української поезії любов до народу не була з такою силою і правдою показана, як у цьому видатному поетичному творнні.

Ще один штрих хочемо підкреслити – це надзвичайна актуальність поеми. Вона ніби написана для сьогоднішного покоління. Полум’яне Франкове слово говорить «до всіх народів і всіх віків, і лунає дуже по сучасному, сповнене громадянської і високої національної свідомості».

 Воно живило український визвольний рух протягом усього XX століття, воно допомагало позбутися духовного каліцтва і матеріального жебрацтва – всього, що так боліло Франкові.

Поема «Мойсей» - «…це не вчорашня, а наповнена сучасними акцентами література, ідеологічне й філософське розтлумачення небезпек, що ждуть націю на її переможному шляху».

В цьому велика велич Каменяра, не лише, як наступника Т.Шевченка, а як українського Арістотеля та Леонардо да Вінчі, Вольтера і Гете, який навічно закарбував своє ім’я в золотій книзі людської цивілізації.

Сподіваємося, що нове видання Франкового творіння стане вагомим внеском у вшанування світлої пам’яті українського національного Мойсея.

Дякуємо за увагу.