вівторок, 5 грудня 2017 р.

КНИГА 2017 РОКУ





Семиярусна гора

…Єдиний спосіб жити по справжньому – це жити у світі, насиченому присутністю і дійсністю Бога.

 

Книга «Семиярусна гора» Томаса Мертона в українському перекладі побачила світ у 2017 р.Б. Як вказується в анонсі – цей твір є одним із 100 найкращих книжок XX століття, який справив величезний вплив на сучасників автора і досі залишається актуальним і важливим. Семиярусна гора – автобіографічна повість, де автор щиро описує свій шлях до Бога, шлях з усіма його злетами і падінням, успіхами і невдачами – свої сім ярусів митарств.

Кілька слів про автора. Томас Мертон (1915-1968) – американський католицький священник, монах-трапіст, один з найпомітніших письменників минулого століття. Про дату свого народження Т.Мертон так пише у перших рядках цієї книги: «Я прийшов у цей світ останнього дня січня 1915 року, в часі великої війни, у затіні французьких гір неподалік кордону з Іспанією. Від природи вільний, створений за образом Божим».

А світ у цей час «…був справді картиною пекла, повною таких самих як і я, людей – тих, що люблять Бога і водночас ненавидять Його, покликаних до любови і водночас полонених страхом і власними безнадійно суперечливими бажаннями». Т.Мертон був надзвичайно обдарованою людиною. В п’ятирічному віці вмів читати, писати і малювати. Досконало знав французьку, англійську та латину. Мертон був літературознавцем і літературним критиком.

Саме через літературу він почав свій пошук навернення до Бога. Йому подобався католицизм: церкви, ікони, піснеспіви, дух і відчуття.

Однак , ранні дитячі роки Томаса були трагічними: в шестирічному віці втратив маму, а через кілька років помер батько. Томас став круглим сиротою. Цікавим тут є той факт, що молитися за упокій матері Мертон почав у двадцятишестирічному віці. «…Шестирічна дитина, яка дізнається, що її мама помирає, навіть не уявляє, що за неї можна молитися. Щойно тоді, коли я став католиком, - двадцять років по тому – нарешті почав молитися за маму». Слід підкреслити, що у дорослому віці Томас прийняв хрещення у католицькій церкві.

         Про своїх рідних Т.Мертон пише дуже лаконічно: «…від батька я успадкував його сумлінність, а від матері – певне незадоволення хаосом, в якому перебуває світ. Ніхто з моїх батьків  не страждав на дріб’язкові страхи, що гризуть людей, які зайняті лишень автомобілями, кіно, наповненням холодильника чи змістом газет». До речі, батько походив із Нової Зеландії, а мати була американкою. Зустрілися вони в Парижі, де й одружилися.

Батько – єдиний з усієї родини справді глибоко вірив у Бога. Його розум і воля завжди були звернені до Нього і єдналися з Ним, який перебував з Ним і в Нім, і який вдосконалював його душу. Навіть хвороба, яка безжально зводила в пащу могили, не зламала його Божественності.

Переконаний, що український читач у цій книзі знайде чимало фактів, які стимулюватимуть його духовне життя. Особливо такі розділи як «Дім полоненого», «Зішестя в ад», «Дорогою ціною», «Солодкий присмак свободи» та інші.

 Автобіографічна повість Т.Мертона має десять цікавих розділів, епілог та змістовну статтю Бориса Гудзяка, Єпископа УГКЦ у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, примітки і алфавітний покажчик.

Книга видрукувана видавництвом «Свічадо» у Львові 2017 року.

Закінчує свою щиру автобіографічну повість Т.Мертон латиною:

SIT  FINIS  LIBRI,  NOV  FINIS  QUAERENDI, що в перекладі означає «Це кінець книжки, але не кінець пошуків».

Адам Тарновський  


середа, 8 листопада 2017 р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ "ЛЬВІВСЬКА КУХНЯ"



 Лильо І. Львівська кухня [Текст]/ Ігор Лильо. - Харків: ФОЛІО, 2015. - 256с.

     Львівська кухня як складова частина галицької — це напрочуд дивна суміш української, польської, єврейської, вірменської традицій, яку акуратні та педентичні австрійці приправили запаморочливими ароматами Середземномор’я і впорядкували та класифікували. Тому ця кухня неповторна. Але, попри свою витонченість та оригінальність, львівська кухня і далі намагається опиратись на місцеві продукти, традиції та історичну пам’ять. А це викликає велику повагу. Книжка, яку ви тримаєте в руках, лише на перший погляд присвячена кухні -одному з найважливіших аспектів львівської історії. Насправді вона набагато цікавіша і змістовніша. Відомий знавець міста Лева — Ігор Лильо — за допомогою головного редактора журналу «Егоїст», керівника гастрономічних проектів Клубу галицької кухні Всеволода Поліщука поєднав історії з життя відомих людей давнього Львова та Галичини з характерними саме для їхнього характеру рецептами страв. А рецепти ці передавалися у львівських родинах з покоління в покоління, і сучасні господині охоче їх готують.

Прогляньте короткий відеосюжет презентації книги у бібліокафе                                                                                                                                                         
 




Х. Стефанюк, бібліограф Буської ЦРБ

вівторок, 14 березня 2017 р.

Aнонс презентації книги "ПОЛЬЩА НАРИС ІСТОРІЇ"


Шановні читачі, любителі історичної книги, у фонди Буської районної бібліотеки надійшла книга "ПОЛЬЩА  НАРИС  ІСТОРІЇ"

Біля стенду "ПУЛЬС  ЄВРОПИ" пункту Європейської інформації, колишній журналіст, людина поважного віку, книголюб Адам Тарновський.

 Така форма спілкування з читацькою аудиторією сьогодні дуже популярна, бо не знає кордонів.



Видання здійснене у Варшаві 2015 року. Книга видрукувана на папері високого гатунку, містить чимало рідкісних світлин, ілюстрована картами різних періодів Польщі.

Як вказує науковий редактор історії Влодзімєрж Менджецький, ця праця готувалася з думкою «… про реалізацію двох найважливіших цілей. Першою є ознайомлення українського читача з основними знаннями з ділянки історії важливого сусіда незалежної України. Другою є представлення польської перспективи бачення власної історії. Показ у ній місця українців і України.» І тут же пан редактор зазначає, що «… не йдеться про спробу накинути польську точку зору читачеві з України.»  Адже книжка з’явилася як реалізація ініціативи під час зустрічі представників польського Інституту національної пам’яті і його українського відповідника, яка відбувалася в Києві в листопаді 2009 р. Ця ідея здобула підтримку Міжнародної польсько-української комісії.
Наукова праця має 10 розділів. При цьому слід відзначити, що кожен із них має свого автора, який презентує власний, індивідуальний погляд на ту чи іншу історичну подію, що дискутується в польському історичному середовищі.
Книга видана польським Інститутом національної пам’яті та комісією переслідування злочинів проти польського народу. Переклад на українську мову здійснив Іван Сварник.
Сподіваюся, що ця книжка зустріне зацікавлення українських читачів і сприятиме кращому розумінню історії Польщі, в тому числі стосунків, які єднають наші народи,  пише у передмові до книжки голова Інституту національної пам’яті Лукаш Камінський.
Вищенаведений текст цього анонсу є гідною відсіччю мудрого українця ворогам нормалізації українсько-польських відносин

 

            Марія Литвин, координатор пункту Європейської інформації