Повільно перегортаю, пожовклі від часу,
сторінки «Історії України-Русі» Миколи Аркаса, якій понад сто років, і яка по
збігу обставин, не згоріла у більшовицькому вогні 1944 року. Праця вченого за
твердженням радянських дослідників була «буржуазно-націоналістичною», а,
насправді, вона була написана саме в той час, коли проходило зростання
української етнічної самосвідомості, підносився національний дух українців.
М.Аркас,
підготовив досить грунтовну історичну працю, подав оригінальне тлумачення
історії минулого України. З цього приводу у передмові до книги автор писав: «…Я хотів ясно розповісти землякам моїм те, що робиться у
нас на Вкраїні од найдавніших часів аж до останніх… Я доклав усього старання,
щоб праця ця з’явилася
на світ Божий такою, якою повинна бути популярна, доступна для кожного, історія
свого народу».
В
праці вченого окреслено дев’ять розділів
(періодів) скифо-сарматський, Київський, галицький, литовський, польський,
гетьманський, руїна, Московський, Україна під владою Російської та Австрійської
держав. Книга друкувалася у Петербурзі, в друкарні Товариства «Общественная
польза», року Божого 1908. Перевидання «Історії України-Русі» було здійснене за
кордоном. В 1912 р., у Кракові коштом дружини М.Аркасова. Надалі у 1918 року
книгу було видано українцями Петрограда, потім вона вийшла друком в 1920 р., у
Лейпцігу (Німеччина), в 1947 р. її опублікували українці з Буенос-Айресі (Аргентина),
а у 1967 року вона вийшла у Вініпегу (Канада).«Історія України-Русі» ілюстрована 210 малюнками та портретами. Обкладинку малював художник Микола Ткаченко.
Читається Історія з великим зацікавленням та інтересом. Свої міркування автор викладає доступно і об’єктивно. Деякі з них не втратили своєї актуальності і сьогодні. Особливо цікавим є судження Миколи Миколайовича про одвічне питання: «Чому Богдан Хмельницький пішов на союз з Москвою?»
Про це він з болем у душі пише у шостому періоді «Поєднання з Москвою і Московське підданство».
Польща ледве сама справлялася з безвладдям у себе вдома, - відзначав М.Аркас, - Туреччина, хоч і змогла б захистити Україну, так давня ненавість до «бусурманів» не давала поєднатись з нею … Швеція, Австрія, Франція, були дуже далеко. Зосталося тільки Московське царство.
Одначе, Хмельницький і тут, бачив, що не до смаку … «Українцям була Московія». Особливо, їх «некультурне і залежне царство одного царя. В той, же час українці був народом демократичним, а Січ Запорізька – була взірцем демократичних принципів, що не мала рівних в Європі »
Про те, що союз з Москвою був не дружнім і не братнім, красномовно говорять наступні факти,
Найперше, сім українських умов Переяславського союзу , стверджені царем невдовзі були розтоптані і зневажені Московським урядом, знищення російським царатом Запорізської Січі, підступна зрада, арешт Козацької делегації на чолі з Кошовим Петром Конашевським та їх мученицьке життя у Соловецьких казематах.
Послідуюча історія України стверджує як «старшим братом» були знищена УНР, голодомор 30-х років, зрадницькі підписи під Будапештським меморандумом та мінськими угодами, братовбивча війна на Сході нашої Батьківщини.
Українська громадськість віддає шану пам’яті М.Аркасу не лише, як історику, але і як видатному композитору, його музика до опер «Катерина», «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм» стали справжнім культурним надбанням українського народу.
Павло Послушний.
Марія Подячна. 
Немає коментарів:
Дописати коментар